Новини Мезенівської початкової школи

ШАНОВНІ КОЛЕГИ!
Пропонуємо Вам співпрацю по організації освітнього дозвілля старшокласників.
Природничо-географічний факультет СумДПУ імені А.С. Макаренка запрошує здобувачів освіти 10-11 класів до участі в обласному конкурсі-грі «Природничий квіз СумДПУ імені А.С. Макаренка».
Захід буде проводитися на платформі Zoom (посилання буде повідомлено перед самим конкурсом-грою кожному конкретному закладу освіти), а доступ до квізу (який проходитиме онлайн на платформі Kahoot) буде наданий учасникам під час зустрічі. Проведення конкурсу заплановано щовівторка о 14.30. Тривалість 40 - 50 хв.
Даний конкурс буде проходити у два етапи: шкільний та обласний.
Перший етап (шкільний) буде проводитися для одного закладу освіти окремо до 25 квітня 2023 року згідно до графіку, який буде розроблено після реєстрації. Для участі у першому етапі вчитель біології/хімії/географії має зробити заявку на участь Вашого закладу освіти за цим посиланням:
https://docs.google.com/forms/d/1WctP8cbta6OcKM7NKnN30pXRpRKAu66GHGikXUBg4UQ/edit?chromeless=1
До участі запрошуються усі здобувачі освіти 10-11 класів Вашого закладу. У грі кожен учасник буде брати участь індивідуально та максимально проявити свою ерудицію.
За результатами участі три переможці будуть відзначені дипломами переможців (електронні версії будуть надіслані на e-mail), а один з них (за найбільшу кількість балів) - отримає приз від природничо-географічного факультету. Здобувачі освіти зможуть зазначати про наявність даного диплому переможця під час написання мотиваційного листа при вступі до закладів вищої освіти. Усі гравці отримають сертифікати учасника!
Другий етап (обласний) буде проводитися для різних закладів освіти у травні 2023 року. Для участі у цьому етапі потрібно буде сформувати команду від школи у кількості трьох осіб. Детальніше про умови участі та реєстрацію буде повідомлено окремим листом.
Працюємо на освітньому фронті разом! Сприяємо посиленню мотивації учнів до вивчення природничих предметів та підготовки до НМТ у 2023 році.
Все буде Україна!
Декан
природничо-географічного
факультету Людмила МІРОНЕЦЬ Телефон для довідок 066 468 77 12

Запровадження дистанційного навчання призвело до порушень контактів між учнями, згуртованості учнівських колективів Адже онлайн хоча і дає нові можливості, проте діти можуть почувати себе ізольовано, сумувати за друзями та вчителями.
Повномасштабне вторгнення російської федерації посилило актуальність проблеми згуртованості учнівських колективів, надання учнями дружньої підтримки один одному. А тому сьогодні, коли діти знову навчаються дистанційно, важливо нагадувати їм, що вони не самі: всі разом – вони спільнота.
З огляду на зазначене, в області запроваджено обласну акцію «Дистанційний тимбілдінг». Мета акції – сприяти формуванню почуття спільності, позитивного психологічного клімату в учнівських колективах.
В Мезенівському ліцеї, для того, щоб поєднати активність дітей проведено фотоквест «Ланцюжок єднання». Ця активність була проведена у формі обміну фотографіями «Поділися тим, що любиш», які допомагають підтримати учнів у цей непростий час та подарували таке важливе відчуття єднання.

У Мезенівському ліцеї діти взяли участь у відбірковому етапі Всеукраїнського юнацького фестивалю «В об’єктиві натураліста» за темою «Дика природа» який проводився з метою виховання любові до рідного краю, пошуку нових форм і методів формування в учнів навичок природоохоронної та просвітницької діяльності, екологічного та естетичного виховання.
Своїми роботами конкурсанти довели, що дива природи завжди знаходяться поруч, їх тільки треба побачити. У творчих роботах діти показали захоплюючу та неповторну красу «Дикої природи» нашої країни. Роботи конкурсантів спонукають відчувати нас частиною цієї краси, заохочують дбайливо ставитися до довкілля, нагадують нам про те, що ми живимо в чудовому світі і маємо його захищати!

"Звертаємо вашу увагу, що у графіку на лютий режим +4/-2 діятиме з 20.00 до 08.00, тобто кількість годин зі світлом у вечірній час збільшиться. Водночас з 08.00 до 20.00 діятиме режим -4/+2".

Департаментом кіберполіції Національної поліції України, спільно з партнерами розроблено електронну платформу «Мрія», що створена для об’єднання проєктів, реалізованих у синергії Кіберполіції України та волонтерів. Основною метою проєкту є протидія кремлівській пропаганді та фейковим або проросійським ресурсам у мережі Інтернет.
Електронні посилання на ресурси проєкту для їх розповсюдження: https://mriya.social (офіційний сайт проєкту); https://t.me/stoprussiachannel (основний телеграм-канал, де здійснюються комунікація з підписниками та надання завдань для блокування); @stopdrugsbot (телеграм-бот для збору нових посилань на ворожі ресурси, а також автоматизованої взаємодії з користувачами); https://t.me/ukraine_avanger_bot (офіційний бот для збору інформації про ворожу техніку, коллаборантів, мародерів та іншої оперативної інформації).
З метою популяризації проєкту Департаментом кіберполіції Національної поліції України в Сумській області протягом лютого 2023 року буде проведено його презентацію учасникам освітнього процесу закладів загальної середньої освіти (працівникам та учням 7-11 класів) та закладів фахової передвищої освіти. Орієнтовна тривалість зустрічі 20 хвилин в онлайн-режимі на будь-якій зручній платформі. Дату та час зустрічі буде повідомлено додатково.

З метою збереження національної пам’яті, формування патріотичних почуттів дітей та учнівської молоді в Мезенівському ліцеї пройшли заходи до Дня пам’яті жертв Голокосту та Дня пам’яті героїв Крут. Були проведені виховні заходи: Інформаційна хвилинка «Голокост: не забути, не пробачити», Виставка фотоколажів «Пам’ятаємо трагічні події». Переглянули відеопрезентацію «Жертви Голокосту»
Виховні заходи: «Бій під Крутами 29 січня 1918 року» , відеопрезентація: «Бій під Крутами – національна історична пам’ять…»,Інфориаційна хвилинка «Причини і наслідки», Презентація «Бій під Крутами: героїзм і трагедія нашої історії».

Бій під Кру́тами — бій, що відбувся 16 (29) або 17 (30) січня 1918 року біля залізничної станції Крути, за 130 кілометрів на північний схід від Києва, 18 км на схід від Ніжина. Одночасно з ним у Києві розпочалося третє більшовицьке повстання, яке змусило у вирішальний момент розвернути підкріплення, направлене на цей напрямок, на його придушення.

Українське військове командування очікувало основний наступ більшовиків не з напрямку Бахмача, а з полтавського напрямку, тому саме туди скерувало свіжі та найбільш боєздатні підрозділи чисельністю 500 вояків, а натомість до ст. Крути відправлено 300 виснажених юнаків 1-ї Української військової школи.

Цей бій тривав 5 годин між 4-тисячним підрозділом російської Червоної гвардії під проводом есера Михайла Муравйова та загоном із київських курсантів і козаків «Вільного козацтва», що загалом нараховував близько 500—600 вояків.

Бій під Крутами був успішним для оборонців української державності — наказ командування було виконано, стрімкий наступ ворога було зупинено і здійснено організований відступ, руйнуючи за собою колії й мости. Російсько-більшовицькі нападники втратили боєздатність на чотири дні. Агресор мусив підтягнути нові сили, відремонтувати підірвані й поруйновані мости та залізничні колії, і лише після цього продовжувати свій наступ на Київ, не так залізничним шляхом, як на реквізованих селянських возах, запряжених кіньми, по розмоклій дорозі. Ця затримка ворога дала змогу українській делегації укласти Берестейський мирний договір, який врятував молоду українську державність[2].

Сучасників особливо вразило поховання 27 юнаків, які потрапили після бою в полон до більшовиків і були ними страчені. На похороні в Києві біля Аскольдової Могили голова Української Центральної Ради Михайло Грушевський назвав юнаків, які загинули в нерівній боротьбі, героями, а поет Павло Тичина присвятив героїчному вчинкові вірш «Пам'яті тридцяти».

Бій став важливою частиною української історичної пам'яті, а через заборону теми в радянський час і мало надійної інформації (серед головних джерел довгий час була праця Д. Дорошенка «Історія України. 1917—1923», написана 1930 року в Берліні, яка містить чимало перекручень)[4] він обріс міфами, чимало з яких популярні й донині[5][6].

Курси будуть проходити по суботах онлайн з усіх предметів НМТ з можливістю їх перегляду запису занять

По закінченні курсів будуть надані додаткові бали до сертифікату НМТ

Для цього необхідно зареєструватися за покликанням:
Раді подальшій співпраці!

У 2023 році абітурієнти також, як і торік, складатимуть ЗНО у формі національного мультипредметного тесту. Але цьогоріч НМТ зазнав змін.
Зокрема, змінився перелік обов'язкових дисциплін. Необов'язковою для складання у 2023 році у складі НМТ стала історія України.
Також цього року вступники можуть обрати предмет для складання на вибір. А абітурієнти з тимчасово окупованих територій можуть складати тест онлайн.

20 січня під час брифінгу було представлено модель вступу, яка дасть змогу забезпечити організацію і проведення вступної кампанії у 2023 році.
Як зазначив Сергій Шкарлет, це – спільне напрацювання Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Верховної Ради України, Українського центру оцінювання якості освіти, а також активних представників батьківської й освітянської спільнот.
Для вступу на бакалаврський (магістерський – для медицини) рівень вищої освіти цьогоріч абітурієнтам потрібно буде пройти національний мультипредметний тест (НМТ). Минулого року вступникам було запропоновано скласти лише обов’язкові предмети. Цьогоріч інструмент оцінювання доопрацьовано.
НМТ міститиме три блоки завдань, два з яких – обов’язкові, а третій – на вибір вступника. Обов’язкові навчальні предмети – українська мова й математика, а на вибір – історія України, одна з іноземних мов (англійська, німецька, французька або іспанська), біологія, хімія та фізика. Предмет, тестування з якого вступник бажатиме пройти на вибір, він зазначатиме під час реєстрації для участі в НМТ.
Із міркувань безпеки ухвалено таке рішення: НМТ проходитиме в один день. Тестування триватиме 180 хвилин, отже, на кожний і блок відведено по 60 хвилин. Зауважимо, що учасники зможуть самостійно розподіляти свій час, тож ті з них, хто швидше виконає завдання з української мови або математики, зможе довше попрацювати над блоком з предмета на вибір.

Після завершення виконання всіх завдань НМТ кожен учасник отримає інформацію про кількість тестових балів за кожний блок. Для конкурсного відбору будуть використовувати результати виконання кожного блоку, переведені в шкалу 100–200 балів. Таблиці переведення Міністерство освіти і науки затвердить завчасно. Отже, одразу після тестування учасник знатиме не тільки кількість набраних ним тестових балів, а й зорієнтується в тому, якими є його результати для вступу. Для всіх спеціальностей буде встановлено коефіцієнти до результатів кожного блоку НМТ. Інформація про значення цих коефіцієнтів міститиметься в Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2023 році. Цей документ буде затверджено невдовзі. Для отримання результату за шкалою 100-200 балів з кожного блоку НМТ потрібно набрати не менше 10% від загальної кількості тестових балів.

Реєстрація для участі в оцінюванні проходитиме у квітні. Український центр оцінювання якості освіти забезпечить безпаперову реєстрацію. Вступники матимуть змогу скористатися спеціальним сервісом на сайті цієї установи. Усі етапи реєстрації будуть докладно описані на сайті Центру.

Наразі передбачено проведення двох сесій НМТ: основної і додаткової. Основна проходитиме в червні, додаткова – в червні – липні. У додатковій сесії тестування зможуть узяти участь ті вступники, які з поважних причин не пройшли тестування під час основної сесії.

Як і в минулому році, НМТ відбуватиметься в спеціально обладнаних комп’ютерних аудиторіях закладів освіти – тимчасових екзаменаційних центрах (ТЕЦ), створених у населених пунктах як в Україні, так і за її межами. Про те, у яких саме країнах проходитиме оцінювання, ми повідомимо згодом. Ворог продовжує атакувати наші міста, тож, як і минулого року, тестування призупинятимуть під час повітряних тривог і продовжуватимуть лише після повернення учасників і працівників ТЕЦ із укриттів.

Учасники зможуть самостійно вибирати третій предмет НМТ. Він буде універсальним, тобто абітурієнт зможе вступити на будь-яку спеціальність із тим предметом, який він вибрав. Утім для вступу на різні спеціальності до результатів НМТ буде застосовано різні коефіцієнті. Якщо абітурієнт вступатиме на правничий напрям підготовки – більшу вагу матиме результат з історії України, аніж з біології, а на медичний – навпаки.

У тестуванні з історії України у 2023 році учасники працюватимуть із завданнями, що стосуватимуться подій другої половини XVI – початку ХХІ ст.

У тестуванні з іноземних мов не буде завдань з відкритою формою відповіді, як не буде і завдань з аудіювання. Принагідно зауважимо: Український центр оцінювання розвиваємо тестову платформу, тож подібні завдання обов’язково стануть доступними на ній у майбутньому.

Як і минулого року, під час роботи з тестами з математики вступники зможуть користуватися довідковими матеріалами.

Український центр оцінювання якості освіти не пізніше травня 2023 року підготує демонстраційні варіанти всіх блоків НМТ, тож учасники зможуть ознайомитися з форматом тестування і попрактикуватися у виконанні завдань.

Замість результатів НМТ 2023 року можна буде скористатися результатами НМТ 2022 року або результатами ЗНО 2021 чи 2020 року.

Цьогоріч здобувачі повної загальної середньої освіти не проходитимуть державну підсумкову атестацію.

Усі вступники до магістратури на основі ступеня бакалавра складатимуть Єдиний вступний іспит (ЄВІ), у якому будуть два блоки: тест загальної навчальної компетентності (ТЗНК) і тест з іноземної мови (англійської, німецької, французької, іспанської). Також для вступу на спеціальності 05 Соціальні та поведінкові науки, 06 Журналістика, 07 Управління та адміністрування, 08 Право, 28 Публічне управління та адміністрування, 29 Міжнародні відносини потрібно буде скласти Єдиний фаховий вступний іспит (ЄФВВ).

22 січня ми згадуємо дві рівнозначні за вагомістю події української історії: проголошення незалежності Української Народної Республіки й Акт Злуки українських земель.
105 років тому – 22 січня 1918 року – Українська Народна Республіка проголосила незалежність
Ідея соборності була й залишається базовою національною цінністю українців. А нині вона є передумовою успіху нашого спротиву зовнішній агресії.
З нагоди Дня Соборності України та виховання у школярів почуття патріотизму і гордості за свою державу у школі були проведені тематичні заходи.

День 22 січня в нашій школі був доволі насиченим. Провели акцію «Тільки в єдності наша сила». Щоб підкреслити значення свята, діти одягнулися у вишивані сорочки та створили «Живий ланцюг єднання»,обмінялися листівками з привітанням до Дня Соборності. Потім прослухали державний гімн України.
Провели інформаційну хвилинку «22 січня – День Соборності України», яка покликана була поглибити знання молоді про історію виникнення свята Соборності України та свободи, виховувати патріотичні почуття.
Була проведена фотовиставка до Дня соборності України «Україна - це ми!».
Навіть зараз, в нелегкі часи для нашої Батьківщини, ми не перестанемо вірити, що територіальна цілісність України, навіки залишиться непорушною. Адже вона скріплена кров’ю мільйонів незламних борців минулого століття і тих, хто і зараз веде боротьбу з ворогом, який посягнув на цілісність нашої держави, на сході України.

Проведені заходи, подарували розуміння того, що лише в єдності дій та соборності душ можемо досягти величної мети – побудови духовно багатої, вільної та демократичної України, якою пишатимуться наші нащадки.

Учні четвертих та дев'ятих класів не складатимуть державну підсумкову атестацію (ДПА) у 2023 році. Про це сказано у повідомленні пресслужби Міністерства освіти та науки.
"Міністерство освіти і науки України у зв’язку із поширенням у низці ЗМІ недостовірної інформації щодо складання у 2023 році ДПА інформує. МОН підготувало наказ від 11.01.2023 року № 19 "Про звільнення від проходження державної підсумкової атестації учнів, які завершують здобуття початкової та базової загальної середньої освіти, у 2022/2023 навчальному році", – сказано у повідомленні.

Зазначається, що відповідний наказ уже направлений до Міністерства юстиції. Документ набуде чинності з дня його офіційного опублікування, наголошують у Міносвіти.

Бої за Донецький аеропорт завершилися вісім років тому, українські герої захищали його 242 дні. Весь цей час наші військові, медики та волонтери хоробро відстоювали рідну землю, даючи відсіч російським окупантам. 16 січня в Україні відзначають День пам'яті захисників Донецького аеропорту.

Оборона цього стратегічного об'єкта, яка є символом незламності та мужності українських військових, тривала 242 дні, вона розпочалася 26 травня 2014 року та завершилася 22 січня 2015 року. Весь цей час наші герої вперто відстоювали крихітний клаптик рідної землі.

В різний час в ДАП та прилеглих територіях воювали спецназначенцы 3-го окремого полку, бійці 79, 80, 81, 95 окремих аеромобільних та 93 окремої механізованої бригад, 57 окремої мотопіхотної бригади і 90-го окремого аеромобільного та 74-го окремого розвідувального батальйонів, бійці полку "Дніпро-1", український Добровольчий корпус та ін. Багатьох відзначили державними нагородами, деяких – посмертно.

Наприкінці весни 2014 року окупанти спробували захопити аеропорт, запустивши до нового терміналу своїх військових, але українські десантники та спецназівці витіснили ворога. Тоді росіяни отримали 36 "200-х", троє українців було поранено. У той період ДАП потрапив під контроль сил АТО, туди увійшов підрозділ 72-ї бригади Збройних сил України.

Перші бойові втрати українська армія отримала у червні 2014 року. Під час обстрілу 10 червня загинув воїн ЗСУ, за кілька днів ще один герой помер від отриманих ран.

У вересні 2014 року, незважаючи на Мінський "мир", в аеропорту почалося справжнє пекло. Воїни ЗСУ й надалі утримували нові та старі термінали, опорним пунктом стало село Піски у Ясинуватському районі. Саме через нього героям передали зброю та провізію, а також – проходила ротація.

У вересні 2014 року в Донецькому аеропорту пройшли важкі бої, внаслідок яких загинуло чимало українських військових. Капітана Сергія Колодія посмертно нагородили званням Героя України.

У жовтні окупанти кілька разів штурмували ДАП, під час цих боїв загинуло одинадцять "кіборгів".

21 жовтня 2014 року бойовики "Оплоту" та "Востоку" двічі штурмом намагалися взяти аеропорт, але відступили з новими втратами. Наступного дня кремлівський диктатор Володимир Путін, пославшись на Мінські домовленості, закликав українців залишити ДАП. У відповідь на це "прохання" українські військові зрівняли із землею базу ворога, яка розміщувалася у гіпермаркеті поряд із аеропортом.

На січень 2015 року припали найкривавіші та найзапекліші бої. 13 січня в результаті постійних масованих танкових та артобстрілів впала диспетчерська вежа. Саме її зображення стало символом оборони ДАП. Після цього почалися тяжкі бої за поверхи нового терміналу.

18-20 січня "кіборги" утримували перший поверх, а підвал та верхні поверхи контролював ворог. Окупанти скористалися перемир'ям для евакуації вбитих та поранених, і в цей час замінували перекриття, підірвали їх. У цей період Україна попрощалася із 58 героями, які захищали цей плацдарм до останнього подиху. Загалом, згідно з офіційними даними, захищаючи ДАП, загинуло близько 100 військових.

В Мезезенівському ліцеї 14 січня були проведені заходи з нагоди святкування за старим стилем Нового року. Дітлахи познайомилися з обрядами та звичаями українського народу - посіванням. Вони приготували посівалки і привітали всіх зі святом.

В українську оселю 13 січня приходить Щедрий вечір. Це свято сповнене світлом і добротою, а також має свої унікальні традиції та звичаї. Одна з таких традицій- щедрівки. Щедрівки- це так звані величальні народні пісні. Вони виконуються під Новий рік і в Щедрий вечір. Відповідно до звичаїв, щедрівки величають господаря і його сім'ю. В щедрівках бажають добробуту сім'ї та багатого врожаю.
Не минули українських традицій і у Мезенівському ліцеї. Напередодні свята були проведені онлайнвиступи«Звичаї та традиції Щедрого вечора».Показали відео матеріал «Традиції і звичаї українського народу» Діти щедрували.
Щедрого вечора!

«Тиждень з протидії булінгу»

Булінг— це агресивна свідома поведінка однієї дитини стосовно іншої, що супроводжується регулярним фізичним і психологічним тиском та є гострою проблемою сучасності.
Цькування може мати різні форми: фізичний булінг, вербальне цькування, кібербулінг.
Діти-агресори не до кінця розуміють, якої шкоди та страждань вони завдають. Булери вважають смішним знущання над слабшою дитиною. Отримуючи схвалення з боку друзів-спостерігачів, вони відчувають себе сильними та «крутими».
Деякі діти булять, тому що самі постраждали від насильства (вдома, в спортивній секції, в іншій школі тощо). В таких випадках вони можуть зганяти свій біль через знущання й приниження слабших за себе.
До того ж, нападаючи на когось, вони захищаються від цькування. Іноді такі діти дуже імпульсивні й не можуть контролювати свій гнів. В таких випадках справа нерідко доходить до фізичного насильства.
В Мезенівському ліцеї проблема булінгу не є актуальною, але профілактичні виховні заходи проводяться систематично, згідно плану роботи.
З метою протидії булінгу було проведено:
1. Інформаційна година «Що я знаю про булінг».
2. Участь у конкурсі фотоколажів «Шкільному булінгу скажемо Ні!».
3. Відеопрезентаці «Як боротися з булінгом»
4. Поради дітям «Стоп булінг»

Якщо світло відключають часто, школярам радимо:

дивитися уроки у записі, коли світло ввімкнуть. Домашні завдання можна зробити і переслати тоді ж – вчителі ставляться з розумінням;

вчити матеріал "наперед", якщо є така можливість.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАКАЗ

від 09.09.2022 р. № 805

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
21 грудня 2022 р. за № 1649/38985

Про затвердження Положення про атестацію педагогічних працівників
Відповідно до частини п’ятої статті 50 Закону України “Про освіту”, статті 32 Закону України “Про дошкільну освіту”, частини першої статті 48 Закону України “Про повну загальну середню освіту”, статті 25 Закону України “Про позашкільну освіту”, частини четвертої статті 45 Закону України “Про професійну (професійно-технічну) освіту”, частини першої пункту 1 статті 24, частини п’ятої та шостої статті 59 Закону України “Про фахову передвищу освіту”, пункту 7 статті 55 Закону України “Про вищу освіту” та з метою стимулювання безперервного підвищення рівня професійної майстерності педагогічних працівників

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Положення про атестацію педагогічних працівників, що додається.

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства освіти і науки України від 06 жовтня 2010 року № 930 “Про затвердження Типового положення про атестацію педагогічних працівників”, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 14 грудня 2010 року за № 1255/18550.

3. Установити, що:

1) кваліфікаційні категорії, педагогічні звання, присвоєні до набрання чинності цим наказом, є дійсними до атестації педагогічних працівників, проведеної згідно з Положенням, затвердженим цим наказом;

2) педагогічні працівники, які були прийняті на посади до набрання чинності цим наказом, продовжують працювати у закладах освіти та мають вищу освіту за спеціальностями, що не відповідають навчальним предметам (інтегрованим курсам, дисциплінам), які вони викладають, або педагогічній діяльності за посадою, вважаються такими, що мають відповідну посаді професійну кваліфікацію та атестуються на відповідність займаній посаді з присвоєнням кваліфікаційної категорії та педагогічних звань як такі, що мають відповідну освіту;

3) педагогічним працівникам, які до набрання чинності цим наказом, успішно пройшли сертифікацію і мають чинні сертифікати (один раз протягом дії сертифікату), проходження сертифікації зараховується як проходження чергової (позачергової) атестації із присвоєнням наступної (збереженням присвоєної) кваліфікаційної категорії, педагогічного звання;

4) мінімальний загальний обсяг (загальна тривалість) підвищення кваліфікації педагогічних працівників (крім педагогічних працівників закладів загальної середньої, професійної (професійно-технічної) освіти), необхідний їм для проходження атестації, становить не менше ніж 120 годин або 4 кредити ЄКТС упродовж п’яти років;

5) мінімальний загальний обсяг (загальна тривалість) підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів загальної середньої, професійної (професійно-технічної) освіти, необхідний їм для проходження атестації, становить не менше ніж 150 годин або 5 кредитів ЄКТС упродовж п’яти років.

4. Директорату дошкільної, шкільної, позашкільної та інклюзивної освіти (Єресько О.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

5. Департаменту забезпечення документообігу, контролю та інформаційних технологій (Єрко І.) зробити відмітку у справах архіву.

6. Цей наказ набирає чинності з 01 вересня 2023 року, крім підпункту 3 пункту 3 цього наказу, який набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

7. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Рогову В.

Міністр
Сергій ШКАРЛЕТ

ПОГОДЖЕНО:
Перший заступник Міністра
цифрової трансформації України
Олексій ВИСКУБ
Керівник Секретаріату
СПО сторони роботодавців
на національному рівні
Р. ІЛЛІЧОВ
Голова Державної
регуляторної служби України
Олексій КУЧЕР
Голова СПО
об’єднань профспілок
Григорій ОСОВИЙ

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства освіти і науки України
09.09.2022 року № 805

ПОЛОЖЕННЯ
про атестацію педагогічних працівників
I. Загальні положення
1. Це Положення визначає порядок проведення атестації педагогічних працівників як системи заходів, спрямованих на всебічне та комплексне оцінювання їхньої педагогічної діяльності (далі – атестація).

У цьому Положенні терміни вживаються у значеннях, визначених Цивільним кодексом України, Законами України “Про освіту”, “Про дошкільну освіту”, “Про повну загальну середню освіту”, “Про позашкільну освіту”, “Про професійну (професійно-технічну) освіту”, “Про фахову передвищу освіту”, “Про вищу освіту”, Порядком підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 800, та іншими нормативно-правовими актами у сфері освіти.

2. Це Положення поширюється на педагогічних працівників, які здійснюють педагогічну діяльність та посади яких віднесено до педагогічних, згідно з Переліком посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 року № 963.

Це Положення не поширюється на педагогічних працівників закладів освіти, установ, (далі – заклади освіти), які атестуються відповідно до вимог Закону України “Про професійний розвиток працівників”, а також педагогічних працівників закладів спеціалізованої освіти, які забезпечують здобуття фахових компетентностей спеціалізованої освіти (крім наукових ліцеїв).

3. За результатами атестації педагогічного працівника незалежно від обсягу його педагогічного навантаження (кількості навчальних предметів (інтегрованих курсів, дисциплін) встановлюється його відповідність або невідповідність займаній посаді та:

1) присвоюється (не присвоюється) кваліфікаційна категорія або підтверджується (не підтверджується) раніше присвоєна кваліфікаційна категорія;

2) присвоюється (не присвоюється) педагогічне звання, підтверджується (не підтверджується) раніше присвоєне педагогічне звання (у разі наявності).

Педагогічним працівникам, посади яких не передбачають присвоєння кваліфікаційних категорій за результатами атестації визначається відповідність (невідповідність) займаній посаді та у порядку, визначеному законодавством, встановлюється (підтверджується) тарифний розряд.

Кваліфікаційна категорія, педагогічне звання, що присвоюється (підтверджується) за результатами атестації, визначаються відповідно до Переліку кваліфікаційних категорій і педагогічних звань педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2015 року № 1109.

4. Атестація є обов’язковою.

Атестація може бути черговою або позачерговою. Педагогічний працівник проходить чергову атестацію не менше одного разу на п’ять років, окрім випадків, визначених пунктом 7 розділу III цього Положення.

Атестація проводиться не раніше ніж через рік після призначення педагогічного працівника на посаду.

Атестація повинна проводитися з дотриманням академічної доброчесності.

5. Позачергова атестація проводиться за ініціативою керівника:

закладу освіти – у разі зниження якості педагогічної діяльності педагогічним працівником;

закладу фахової передвищої та вищої освіти – у разі зниження якості педагогічної діяльності педагогічним працівником відокремленого структурного підрозділу такого закладу.

У разі виявлення за результатами інституційного аудиту, проведеного відповідно до законодавства, низької якості освітньої діяльності закладу освіти, відокремленого структурного підрозділу проводиться позачергова атестація керівника:

закладу освіти (за ініціативою керівника відповідного органу управління у сфері освіти);

відокремленого структурного підрозділу закладу фахової передвищої та вищої освіти (за ініціативою керівника закладу, що має відокремлені структурні підрозділи).

6. Позачергова атестація педагогічного працівника освітній рівень, стаж роботи на посадах педагогічних працівників якого відповідає вимогам, визначених у пунктах 8, 9 цього розділу, може проводиться за його ініціативою та/або за однією з таких умов:

1) визнання переможцем, лауреатом фінальних етапів всеукраїнських, міжнародних фахових конкурсів;

2) наявності освітньо-наукового/освітньо-творчого, наукового ступеня;

3) успішного проходження сертифікації.

7. Міжатестаційний період (проміжок часу між проходженням педагогічним працівником попередньої та наступної атестації) не може бути меншим ніж три роки, крім випадків проведення позачергової атестації за ініціативи педагогічного працівника. Час перебування педагогічного працівника в соціальних відпустках, навчання у закладах вищої освіти, а також період, на який переноситься атестація, до міжатестаційного періоду не включаються.

8. Підвищення кваліфікації педагогічних працівників проводиться в міжатестаційний період відповідно до законодавства і є необхідною умовою атестації.

Загальний обсяг (загальна тривалість) підвищення кваліфікації визначається сумарно за останні 5 років перед атестацією та незалежно від суб’єкта підвищення кваліфікації, виду, форми чи напряму, за якими педагогічний працівник пройшов підвищення кваліфікації.

9. Кваліфікаційна категорія “спеціаліст” присвоюється педагогічному працівникові, який має освітній рівень фаховий молодший бакалавр (освітньо-кваліфікаційний рівень молодший спеціаліст), молодший бакалавр, бакалавр чи магістр (освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліст).

Кваліфікаційна категорія “спеціаліст другої категорії” присвоюється педагогічному працівникові, який має освітній рівень молодший бакалавр (освітньо-кваліфікаційний рівень молодший спеціаліст), бакалавр чи магістр (освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліст) (для працівників закладів дошкільної освіти також освітньо-професійний ступінь фаховий молодший бакалавр), стаж роботи на посадах педагогічних працівників не менше ніж три роки.

Кваліфікаційна категорія “спеціаліст першої категорії” присвоюється педагогічному працівникові, який має освітній рівень бакалавр, магістр (освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліст) (для працівників закладів дошкільної освіти також освітньо-професійний ступінь фаховий молодший бакалавр або ступінь вищої освіти молодший бакалавр (освітньо-кваліфікаційний рівень молодший спеціаліст), стаж роботи на посадах педагогічних працівників не менше ніж п’ять років.

Кваліфікаційна категорія “спеціаліст вищої категорії” присвоюється педагогічному працівникові, який має освітній рівень магістр (освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліст), стаж роботи на посадах педагогічних працівників не менше ніж сім років.

Педагогічному працівнику, який має освітньо-науковий/освітньо-творчий, науковий ступінь, за результатами атестації без дотримання послідовності на присвоєння може бути присвоєна кваліфікаційна категорія “спеціаліст вищої категорії”, за умови наявності в нього стажу роботи на посадах педагогічних працівників не менше ніж один рік.

Особи, які не мають педагогічної освіти, але мають стаж роботи в одній із галузей економіки (крім освітньої) та працюють на посадах педагогічних працівників, атестуються як педагогічні працівники без дотримання послідовності на присвоєння кваліфікаційної категорії:

“спеціаліст другої категорії” за наявності не менше двох років стажу роботи;

“спеціаліст першої категорії” – не менше п’яти років;

“спеціаліст вищої категорії” – не менше семи років.

10. За результатами атестації педагогічні звання присвоюються (підтверджуються) педагогічним працівникам, які мають кваліфікаційну категорію “спеціаліст першої категорії”/”спеціаліст вищої категорії” та які зокрема:

упроваджують і поширюють методики компетентнісного навчання та нові освітні технології, надають професійну підтримку та допомогу педагогічним працівникам (здійснюють супервізію);

беруть участь у процедурах і заходах, пов’язаних із забезпеченням якості освіти та впровадженням інновацій, педагогічних новацій і технологій у системі освіти;

були визнані переможцями, лауреатами всеукраїнських, міжнародних фахових конкурсів;

підготували переможців всеукраїнських, міжнародних олімпіад, конкурсів, змагань, тощо.

Педагогічне звання “вихователь-методист” може присвоюватися музичним керівникам та інструкторам з фізичної культури дошкільних закладів освіти.

11. Кваліфікаційні категорії та педагогічні звання, як правило, присвоюють послідовно.

Наявність освітнього (освітньо-кваліфікаційного) рівня педагогічного працівника підтверджується відповідним документом про освіту. Наявність освітньо-наукового/освітньо-творчого, наукового ступеня підтверджується відповідним дипломом.

Наявність стажу роботи на посадах педагогічних працівників визначається відповідно до даних його особової справи, трудової книжки або відомостей про трудову діяльність із реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування та інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують стаж роботи на посадах педагогічних працівників, що визначені Переліком посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 року № 963. Посадові обов’язки педагогічного працівника визначаються його посадовою інструкцією.

12. Педагогічні працівники, які мають педагогічне навантаження з кількох предметів, атестуються з того предмета, який викладають за спеціальністю. У цьому випадку присвоєна кваліфікаційна категорія поширюється на все педагогічне навантаження. Необхідною умовою при цьому є підвищення кваліфікації з навчальних предметів (інтегрованих курсів), що обов’язкові для вивчення відповідно до річного навчального плану закладу освіти.

Педагогічні працівники, які працюють за сумісництвом або на умовах строкового трудового договору, атестуються на загальних підставах.

Педагогічні працівники, які обіймають різні педагогічні посади в одному і тому чи різних закладах освіти (зокрема керівники закладів освіти, які викладають предмети або здійснюють іншу педагогічну роботу), атестуються за кожною з посад.

Педагогічні працівники, які працюють у різних закладах освіти за однією і тією самою посадою та/або викладають один предмет (інтегрований курс), атестуються за основним місцем роботи. В цьому випадку присвоєна педагогічному працівнику кваліфікаційна категорія та педагогічне звання або тарифний розряд, поширюються на все педагогічне навантаження за всіма місцями роботи та/або посадами.

Якщо в міжатестаційний період педагогічного працівника довантажено годинами з інших предметів (інтегрованих курсів), то присвоєна кваліфікаційна категорія поширюється на все педагогічне навантаження до чергової атестації.

Керівник закладу освіти, відокремленого структурного підрозділу, заступник керівника закладу освіти, відокремленого структурного підрозділу, які працюють на посаді педагогічного працівника, що передбачає здійснення педагогічної діяльності та наявність педагогічного навантаження, атестується за цією посадою у порядку, визначеному цим Положенням.

Керівникам закладів освіти, відокремлених структурних підрозділів, їх заступникам та іншим педагогічним працівникам, посади яких не передбачають присвоєння кваліфікаційних категорій, за результатами атестації встановлюється їх відповідність або невідповідність займаній посаді та встановлюється (підтверджується) тарифний розряд”.

13. Успішне проходження сертифікації зараховується як проходження атестації педагогічним працівником, а також є підставою для присвоєння йому відповідної кваліфікаційної категорії та/або педагогічного звання. Присвоєння/підтвердження кваліфікаційної категорії та/або педагогічного звання проводиться без урахування тривалості міжатестаційного періоду, без дотримання умов, визначених пунктами 8, 9 цього розділу та без проведення будь-яких заходів, пов’язаних із вивченням і оцінюванням його діяльності та професійних компетентностей.

Зарахування сертифікації здійснюється один раз протягом строку дії сертифіката педагогічного працівника під час його чергової або позачергової атестації, що проводиться за ініціативи педагогічного працівника.

14. До проведення чергової атестації педагогічного працівника за ним зберігаються присвоєні кваліфікаційна категорія (педагогічне звання).

За педагогічними працівниками, які переходять на роботу з одного закладу освіти до іншого, а також на інші педагогічні посади у цьому закладі освіти або які перервали роботу на педагогічній посаді (незалежно від тривалості перерви у роботі), зберігаються присвоєні за результатами останньої атестації кваліфікаційні категорії та педагогічні звання.

Атестація таких працівників здійснюється не пізніше ніж через два роки після прийняття їх на роботу.

15. Особи, призначені на посади педагогічних працівників відповідно до частини п’ятої статті 58 Закону України “Про освіту” та/або ті, які пройшли педагогічну інтернатуру в установленому законодавством порядку, для продовження роботи на цих посадах атестуються упродовж другого року роботи, але не раніше ніж через один рік після призначення на посаду.

16. Якщо строки, визначені цим Положенням, припадають на вихідний, неробочий, святковий день, то відповідний строк починається з першого за ним робочого дня. У випадку настання обставин, що об’єктивно унеможливлюють діяльність атестаційної комісії або педагогічних працівників, які атестуються, та перешкоджають проведенню атестації, перебіг строків проведення атестації, встановлених цим Положенням, припиняється на час дії таких обставин і відновлюється після припинення обставин, що стали перешкодою для проведення атестації.

17. Не допускається створення перешкод для проходження педагогічним працівником атестації, необґрунтована відмова у присвоєнні (підтвердженні) кваліфікаційної категорії, педагогічного звання та встановленні тарифного розряду.

II. Створення, склад та повноваження атестаційних комісій
1. Для атестації педагогічних працівників щорічно не пізніше 20 вересня створюються атестаційні комісії.

Атестаційні комісії I рівня створюються в закладах освіти, відокремлених структурних підрозділах, у яких працює більше 15 педагогічних працівників.

Атестаційні комісії II рівня створюються в органах управління у сфері освіти сільських, селищних, міських рад, закладах професійної (професійно-технічної) освіти, фахової передвищої та вищої освіти, які мають відокремлені структурні підрозділи.

Атестаційні комісії III рівня створюються в Міністерстві освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, органах управління у сфері освіти обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Центральні органи виконавчої влади, у сфері управління яких перебувають заклади освіти, можуть створювати власні атестаційні комісії II – III рівнів.

У разі відсутності таких атестаційних комісій їхні функції, визначені цим Положенням, виконують атестаційні комісії II – III рівнів органів управління у сфері освіти за місцезнаходженням суб’єктів освітньої діяльності.

2. Атестаційні комісії створюються наказом керівника закладу освіти, відокремленого структурного підрозділу, органу управління у сфері освіти, у якому визначається персональний склад атестаційної комісії, призначаються голова та секретар атестаційної комісії. Кількість членів атестаційної комісії не може бути менше ніж п’ять осіб.

До роботи атестаційної комісії залучаються представники первинних або територіальних профспілкових організацій (до 2 осіб за згодою) із правом голосу.

Представники профспілкових організацій за згодою залучаються до роботи головою атестаційної комісії відповідно до рішення уповноваженого профспілкового органу (за наявності у закладі освіти) або на територіальному рівні декількох профспілкових організацій – за рішенням спільного представницького органу профспілок.

До роботи атестаційної комісії не може бути залучена особа, яка відповідно до Закону України “Про запобігання корупції” є близькою особою педагогічного працівника, який атестується, або є особою, яка може мати конфлікт інтересів.

3. Головою атестаційної комісії I рівня є керівник (заступник керівника) закладу освіти, структурного підрозділу.

Головою атестаційної комісії II, III рівня є керівник (заступник керівника) органу управління у сфері освіти, закладу вищої освіти, який має відокремлені структурні підрозділи, що забезпечують здобуття загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої освіти.

У випадку відсутності голови атестаційної комісії атестаційна комісія має обрати головуючим іншого члена атестаційної комісії, крім її секретаря.

Керівник (заступник керівника) закладу освіти, відокремленого структурного підрозділу, органу управління у сфері освіти не можуть головувати на засіданні атестаційної комісії у разі проходження ними атестації відповідно до цього Положення.

У такому разі на засіданні атестаційної комісії члени атестаційної комісії обирають особу, яка виконує обов’язки голови атестаційної комісії, визначені пунктом 5 цього розділу, повноваження якої поширюються на роботу атестаційної комісії до завершення атестації керівника (заступника керівника) закладу освіти, відокремленого структурного підрозділу, органу управління у сфері освіти, визначеного головою відповідної атестаційної комісії.

4. Атестаційна комісія є повноважною за умови присутності на її засіданні не менше двох третин від її складу. Рішення атестаційної комісії приймають шляхом голосування простою більшістю голосів. У разі рівного розподілу голосів “за” і “проти” атестаційна комісія приймає рішення в інтересах педагогічного працівника, який атестується.

Особи, які входять до складу атестаційної комісії, не беруть участі в голосуванні щодо себе у разі проходження ними атестації відповідно до пункту 3 цього розділу.

Порядок голосування (відкрито чи таємно) визначається на засіданні атестаційної комісії та фіксується в протоколі.

5. Голова атестаційної комісії проводить засідання атестаційної комісії, бере участь у голосуванні під час прийняття рішень атестаційної комісії, підписує протоколи засідань атестаційної комісії та атестаційні листи.

За наявності обставин, які об’єктивно унеможливлюють проведення засідання комісії очно (воєнний стан, надзвичайна ситуація, карантинні обмеження тощо), голова атестаційної комісії може прийняти рішення про проведення засідання в режимі відеоконференцзв’язку.

6. Секретар атестаційної комісії:

приймає, реєструє та зберігає документи, подані педагогічними працівниками, до розгляду та під час розгляду їх атестаційною комісією;

організовує роботу атестаційної комісії, веде та підписує протоколи засідань атестаційної комісії;

оформлює та підписує атестаційні листи;

повідомляє педагогічним працівникам про місце і час проведення засідання атестаційної комісії (у разі запрошення педагогічних працівників на засідання);

забезпечує оприлюднення інформації про діяльність атестаційної комісії шляхом розміщення її на офіційному вебсайті закладу освіти, відокремленого структурного підрозділу, органу управління у сфері освіти.

7. Атестаційна комісія I рівня розглядає документи, подані педагогічними працівниками (крім керівників) закладу освіти, відокремленого структурного підрозділу, встановлює їх відповідність вимогам законодавства та вживає заходів щодо перевірки їх достовірності (за потреби).

Атестаційна комісія I рівня приймає рішення про:

відповідність (невідповідність) педагогічних працівників закладу освіти, структурного підрозділу займаним посадам;

присвоєння (підтвердження) кваліфікаційних категорій і педагогічних звань або про відмову в такому присвоєнні (підтвердженні).

8. Атестаційна комісія II рівня:

розглядає документи, подані педагогічними працівниками закладів освіти, зокрема керівниками підпорядкованих закладів освіти, відокремлених структурних підрозділів, встановлює їх відповідність вимогам законодавства та вживає заходів щодо перевірки їх достовірності (за потреби);

атестує педагогічних працівників закладів освіти, у яких працює менше 15 педагогічних працівників;

розглядає апеляції на рішення атестаційних комісій I рівня.

Атестаційна комісія II рівня приймає рішення про:

відповідність (невідповідність) педагогічних працівників підпорядкованих закладів освіти, відокремлених структурних підрозділів (в яких працює менше 15 педагогічних працівників), займаним посадам;

присвоєння (підтвердження) кваліфікаційних категорій і педагогічних звань або про відмову в такому присвоєнні (підтвердженні);

відповідність (невідповідність) керівників підпорядкованих закладів освіти, відокремлених структурних підрозділів займаним посадам;

присвоєння (підтвердження) кваліфікаційних категорій і педагогічних звань або про відмову в такому присвоєнні (підтвердженні) керівникам підпорядкованих закладів освіти, відокремлених структурних підрозділів, які викладають навчальні предмети (інтегровані курси).

9. Атестаційна комісія III рівня:

розглядає документи, подані керівниками закладів освіти, підпорядкованих Міністерству освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям, встановлює їх відповідність вимогам законодавства та вживає заходів щодо перевірки їх достовірності (за потреби);

розглядає апеляції на рішення:

атестаційних комісій I рівня закладів освіти підпорядкованих Міністерству освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям;

атестаційних комісій II рівня щодо встановлення відповідності (невідповідності) педагогічних працівників, зокрема керівників, закладів освіти займаним посадам, присвоєння (підтвердження) кваліфікаційних категорій і педагогічних звань або про відмову в такому присвоєнні (підтвердженні).

Атестаційна комісія III рівня приймає рішення про:

відповідність (невідповідність) керівників підпорядкованих закладів освіти, відокремлених структурних підрозділів займаним посадам та присвоєння (підтвердження) кваліфікаційних категорій;

присвоєння (підтвердження) педагогічних звань або про відмову в такому присвоєнні (підтвердженні) керівникам закладів освіти, підпорядкованих Міністерству освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям.

10. У разі відмови у присвоєнні (підтвердженні наявної) кваліфікаційної категорії “спеціаліст першої категорії” чи “спеціаліст вищої категорії” і присвоєнні (підтвердженні) відповідної нижчої кваліфікаційної категорії атестаційною комісією приймається рішення про відмову у присвоєнні та/або підтвердженні раніше присвоєного педагогічного звання.

III. Порядок проведення атестації
1. Для проведення чергової атестації атестаційні комісії до 10 жовтня поточного року повинні:

скласти і затвердити список педагогічних працівників, які підлягають черговій атестації в наступному календарному році, строки проведення їх атестації та графік проведення засідань атестаційної комісії;

визначити строк та адресу електронної пошти для подання педагогічними працівниками документів (у разі подання в електронній формі).

У випадку відсутності педагогічного працівника, який підлягає черговій атестації у списку, за його заявою, поданою не пізніше 20 грудня поточного календарного року, атестаційна комісія включає його до списків педагогічних працівників, які підлягають черговій атестації.

2. Для проведення позачергової атестації до 20 грудня до атестаційної комісії подається заява за формою, наведеною в додатку 1 до цього Положення.

Атестаційна комісія затверджує окремий список педагогічних працівників, які підлягають позачерговій атестації, визначає строки проведення їх атестації, подання ними документів та у разі потреби може внести зміни до графіка своїх засідань.

3. За наявності обставин, що унеможливлюють діяльність атестаційної комісії або педагогічних працівників, які атестуються, та перешкоджають проведенню атестації, перебіг строків проведення атестації, встановлених цим Положенням, припиняється і відновлюється після усунення обставин, що стали перешкодою для проведення атестації.

4. Інформація, визначена пунктами 1, 2 цього розділу, оприлюднюється на вебсайті закладу освіти, відокремленого структурного підрозділу, органу управління у сфері освіти не пізніше п’яти робочих днів з дня прийняття рішення відповідною атестаційною комісією.

Протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення інформації педагогічний працівник, який атестується, може подати до атестаційної комісії документи, що, на його думку, свідчать про педагогічну майстерність та/або професійні досягнення.

Документи, які зберігаються в особовій справі педагогічного працівника, не подаються до атестаційної комісії, яка створена в суб’єкті освітньої діяльності, відокремленому структурному підрозділі, органі управління у сфері освіти, у якому зберігається особова справа.

5. Педагогічний працівник, який атестується, може подати до відповідної атестаційної комісії документи в паперовій або електронній формі. Електронний варіант документів (формат РВЕ, кожен документ в окремому файлі) надсилається на адресу електронної пошти для подання педагогічними працівниками документів в електронній формі з підтвердженням про отримання.

Документи, подані до атестаційної комісії, реєструються секретарем атестаційної комісії. Забороняється безпідставно відмовляти педагогічному працівнику в прийнятті документів, які відповідають вимогам, зазначеним у цьому пункті.

6. Атестаційна комісія розглядає документи педагогічних працівників, які атестуються, за потреби перевіряє їхню достовірність, встановлює дотримання вимог пунктів 8, 9 розділу I цього Положення, а також оцінює професійні компетентності педагогічного працівника з урахуванням його посадових обов’язків і вимог професійного стандарту (за наявності).

Для належного оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника атестаційна комісія може прийняти рішення про вивчення практичного досвіду його роботи. У такому випадку атестаційна комісія має визначити зі складу членів атестаційної комісії членів, які аналізуватимуть практичний досвід роботи педагогічного працівника, а також затвердити графік заходів з його проведення.

Рішення про результати атестації педагогічних працівників приймаються атестаційними комісіями:

I рівня – не пізніше 01 квітня;

II – III рівня – не пізніше 25 квітня.

7. У разі тимчасової непрацездатності педагогічного працівника, який атестується, або настання інших обставин, що не залежать від його волі та перешкоджають проходженню ним атестації, проведення атестації або окремих засідань атестаційної комісії має бути перенесено за рішенням відповідної атестаційної комісії до припинення таких обставин, але не більше ніж на один рік. У такому випадку за педагогічним працівником зберігається раніше присвоєна кваліфікаційна категорія (педагогічне звання) до проходження ним атестації у порядку, визначеному цим Положенням.

8. Атестаційна комісія може запросити педагогічного працівника на своє засідання у разі виникнення до нього питань, зокрема пов’язаних з поданими ним документами.

Запрошення на засідання атестаційної комісії підписує голова атестаційної комісії та не пізніше п’яти робочих днів до дня проведення засідання вручається секретарем атестаційної комісії педагогічному працівникові під підпис або надсилається в сканованому вигляді на адресу електронної пошти (у разі наявності, з підтвердженням отримання). Запрошення педагогічного працівника на засідання атестаційної комісії II чи III рівня надсилається також на електронну адресу відповідного закладу освіти, відокремленого структурного підрозділу у сканованому вигляді (з підтвердженням отримання).

9. Педагогічний працівник може бути присутнім на засіданні атестаційної комісії під час розгляду питань, що стосуються його атестації, в тому числі в режимі відеоконференцзв’язку. У разі неявки педагогічного працівника, запрошеного в установленому порядку на засідання атестаційної комісії, атестаційна комісія, за наявності обставин, визначених у пункті 7 цього розділу, проводить засідання за відсутності педагогічного працівника.

Представники педагогічних працівників можуть представляти їх інтереси на засіданнях атестаційних комісій за письмовою довіреністю чи договором доручення, оформленими відповідно до вимог законодавства, а особа такого представника має бути встановлена секретарем відповідної атестаційної комісії згідно з документом, що посвідчує особу.

10. Засідання атестаційної комісії оформлюються протоколом за формою, наведеною в додатку 2 до цього Положення.

11. На підставі рішення атестаційної комісії секретар оформляє атестаційний лист за формою згідно з Додатком 3 до цього Положення, у якому фіксується результат атестації педагогічного працівника.

У випадку проведення одночасної (в межах однієї процедури) атестації педагогічного працівника з двох і більше навчальних предметів (інтегрованих курсів, дисциплін), які ним викладаються, видається один атестаційний лист, що має містити інформацію про результати атестації за кожним із таких навчальних предметів (інтегрованих курсів, дисциплін).

Атестаційний лист оформляється у двох примірниках, які підписують голова (головуючий на засіданні) атестаційної комісії та секретар. Перший примірник атестаційного листа упродовж трьох робочих днів з дати прийняття відповідного рішення атестаційної комісії видається педагогічному працівнику під підпис та/або надсилається у сканованому вигляді на його електронну адресу (з підтвердження отримання), другий – додається до його особової справи.

Педагогічний працівник з власної ініціативи може особисто отримати свій примірник атестаційного листа у секретаря відповідної атестаційної комісії під підпис.

За заявою педагогічного працівника оригінал атестаційного листа може бути відправлено поштою з повідомленням про вручення.

12. Рішення атестаційної комісії I рівня про результати атестації доводиться до відома педагогічного працівника шляхом видання йому атестаційного листа (надсилання на електронну адресу в сканованому вигляді) у порядку та строки, визначені у пункті 11 цього розділу.

Рішення атестаційної комісії II, III рівня про результати атестації не пізніше ніж через сім робочих днів з дати його прийняття доводиться до відома керівника відповідного закладу освіти, відокремленого структурного підрозділу за місцем роботи педагогічного працівника шляхом подання (надсилання) витягу з протоколу її засідання та атестаційного листа на електронну адресу закладу освіти, відокремленого структурного підрозділу у сканованому вигляді, а у разі її відсутності – поштовим відправленням із повідомленням про вручення.

13. Другі примірники атестаційних листів зберігаються відповідно до Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2012 року № 578/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 квітня 2012 року за № 571/20884.

Атестаційні листи та копії документів про підвищення кваліфікації педагогічного працівника зберігаються в особовій справі педагогічного працівника.

14. Рішення атестаційної комісії є підставою для видання (не пізніше трьох робочих днів з дня отриманім документів, зазначених у пункті 12 цього розділу) відповідного наказу керівником закладу освіти, відокремленого структурного підрозділу. Педагогічні працівники повинні бути ознайомлені з наказом упродовж трьох робочих днів із дати його видання під підпис.

Наказ за результатами атестації упродовж трьох робочих днів із дня його прийняття має бути поданий до бухгалтерії закладу освіти, де працює педагогічний працівник, чи до централізованої бухгалтерії, що здійснює бухгалтерський облік відповідного закладу освіти, для нарахування заробітної плати та проведення відповідного перерахунку. Оплата праці з урахуванням результатів атестації проводиться з дати видання наказу за результатами атестації.

IV. Оскарження рішень атестаційних комісій
1. У разі незгоди педагогічного працівника з рішеннями атестаційних комісій I чи II рівнів він має право оскаржити таке рішення шляхом подання апеляції до відповідної атестаційної комісії вищого рівня упродовж семи робочих днів з дати отримання педагогічним працівником атестаційного листа (особисто або на електронну адресу).

2. Апеляція подається шляхом направлення апеляційної заяви, оформленої згідно з додатком 4 до цього Положення.

До апеляційної заяви додаються копія атестаційного листа, виданого атестаційною комісією, рішення якої оскаржується, копії документів, що подавалися педагогічним працівником до атестаційної комісії, рішення якої оскаржується (у разі їхнього подання).

3. Апеляційна заява з додатками подається у паперовій та/або електронній формі на визначену атестаційною комісією адресу електронної пошти (з підтвердженням отримання) у сканованому вигляді (формат PDF, кожен документ – окремим файлом). Документи, подані до атестаційної комісії, реєструються та зберігаються секретарем атестаційної комісії.

4. Атестаційна комісія має розглянути апеляційну заяву та прийняти рішення протягом 15 робочих днів з дати її надходження. Під час розгляду апеляційної заяви педагогічного працівника у роботі атестаційної комісії не може брати участь особа, яка брала участь у прийнятті рішення, що оскаржується.

Атестаційна комісія за результатами розгляду апеляції приймає рішення про:

1) відповідність педагогічного працівника займаній посаді, підтвердження раніше присвоєної кваліфікаційної категорії та/або педагогічного звання та скасування рішення атестаційної комісії нижчого рівня;

2) присвоєння педагогічному працівнику наступної кваліфікаційної категорії та/або педагогічного звання та скасування рішення атестаційної комісії нижчого рівня;

3) залишення рішення атестаційної комісії нижчого рівня без змін, а апеляцію без задоволення.

5. Рішення про результати розгляду апеляції оформлюється протоколом, який підписують голова та секретар атестаційної комісії. Витяг з цього протоколу, оформлений згідно з додатком 5 до цього Положення, протягом трьох робочих днів з дати прийняття відповідного рішення надсилається педагогічному працівнику та до відповідного закладу освіти електронною поштою у сканованому вигляді (з підтвердженням отримання), а у разі відсутності відповідної адреси електронної пошти – поштовим відправленням з повідомленням про вручення.

Керівник закладу освіти упродовж трьох робочих днів з дати отримання витягу з протоколу про результати розгляду апеляції, за результатами якої педагогічному працівникові було присвоєно (підтверджено) кваліфікаційну категорію, відповідне педагогічне звання, має видати відповідний наказ та ознайомити з ним педагогічного працівника під підпис.

Наказ керівника має бути поданий до бухгалтерії закладу освіти чи до централізованої бухгалтерії, що здійснює бухгалтерський облік відповідного закладу освіти, для нарахування заробітної плати та проведення відповідного перерахунку з дати прийняття рішення атестаційною комісією про присвоєння наступної кваліфікаційної категорії або присвоєння педагогічного звання.

6. У разі незгоди педагогічного працівника з рішенням атестаційної комісії вищого рівня щодо розгляду апеляційної заяви, він має право оскаржити таке рішення до суду в установленому законодавством порядку.

7. Рішення атестаційної комісії може бути підставою для звільнення педагогічного працівника з роботи у встановленому законодавством порядку. Наказ про звільнення або переведення працівника за його згодою на іншу роботу за результатами атестації видається лише після розгляду його апеляції (у разі подання) атестаційними комісіями вищого рівня з дотриманням законодавства про працю.

Розірвання трудового договору за таких умов допускається у разі, якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу, яка відповідає його кваліфікації, у тому самому закладі освіти.

Генеральний директор директорату
дошкільної, шкільної, позашкільної
та інклюзивної освіти
Олег ЄРЕСЬКО

Український народ багатий на національні обряди та традиції. Першим та одним з найвеличніших свят зимового циклу є Різдво Христове. Яке Різдво без Української колядки та вертепу? Різдво Христове - одне з найважливіших християнських свят в році, яке сповіщає про народження нашого Спасителя, Месію, який приніс людству розуміння любові. Традиційно в Україні Різдво є родинним святом, яке асоціюється з молитвою, кутею, пампухами, колядою та вертепом. Вертеп та колядники споконвіку вважалися віщунами добра, щастя та миру.
В Мезенівському ліцеї був проведений конкурс «Краща колядка». Переглянули відеопрезентацію
Основна мета заходу — відродження українських традицій під час святкування новорічних свят та Різдва Христового, вивчення нових колядок, віншувань,

В Мезенівському ліцеї був проведений фотоквест «В об’єктиві Чарівниця- зима». Діти зробили фото зимових пейзажів. Чарівниця-зима змінює всі знайомі нам місця. Немов за помахом чарівної палички, вони змінюють обриси і перетворюються часом до невпізнанності. Складно знайти людину, якій не личив би білий колір. Те саме і з природою: снігове вбрання дуже пасує нашій природі, вулицям, будинкам.Взимку природа вражає своїм майстерним умінням пограти всього двома кольорами – синім і білим. Зимовий ліс виглядає заворожуюче. Ось вона, первозданна природа, де людині уготована роль мовчазного споглядальника і підкорювача снігових вершин. Світанки і заходи сонця додають в холодні барви зими теплі тони, створюючи відчуття чогось неземного.

.